Наша сучасність висуває перед вчителями інформатики завдання не тільки рухатись вперед, а і зберегти для майбутнього ті надбання в галузі історії обчислювальної техніки, які лежать у підвалинах існування людства. Серед численних інститутів, що виникли, як засіб збереження та пропаганди історичної минувшини, залучення молоді до її вивчення, особливе місце посідають віртуальні шкільні музеї історії обчислювальної техніки.
Необхідність створення музею виникає з вимог сьогодення до викладання інформатики. Зміни в суспільстві вимагають кардинальних змін в освіті. Перш за все, зміни мають відбуватись у підготовці дітей до реального життя й діяльності, що передбачає набуття особистістю життєвої компетентності. Це зумовлює необхідність змін у методичній роботі.
Музейна діяльність з інформатики в останні роки стає все більш популярною. Основними напрямами музейної діяльності є:
До музею історії обчислювальної техніки учні можуть приходити поповнити свої знання, збагатити уявлення про розвиток обчислювальної техніки, перекинути місток із сьогодення персонального комп’ютера в його майбутнє. А для цього потрібно учням доступно розказати про складні пристрої через яскраву, змістовну експозицію, зберігаючи при цьому її високий науковий рівень.
Одна справа провести урок інформатики у класі, інша – в музеї історії обчислювальної техніки, та ще коли учні пробують себе в ролі екскурсоводів та в ролі науковців, які добирають матеріал для екскурсії.
Музейні експонати чудово допоможуть пов’язати минуле й сучасність, відтворити етапи створення обчислювальної техніки.
Основу музею складають фонди. Базовим елементом фонду є музейний експонат. Музейні експонати класифікуються таким чином:
Музейний експонат - це предмет, який зберігається в музеї або, точніше, у фондах музею. Музейний експонат є речовим носієм інформації.
Тим часом музейні експонати є не тільки першоджерелами знання, але й технічно-історичними цінностями.
Музей може мати такі експозиції:
Підготовка експозицій музею не лише організовує учнів, які їх готують, а й активізує їх до поглиблення своїх знань з інформатики, інших дисциплін, пошукової роботи в бібліотеках, проведення певних досліджень і практичних спостережень.
На музейних стендах можна розмістити цікаві матеріали про найважливіші етапи становлення й розвитку обчислювальної техніки, показати діяльність вчених, які зробили свій вклад у розвиток цієї галузі.
Під час створення музею історії обчислювальної техніки вчителями та учнями проводиться велика пошуково-дослідницька робота, збирається, систематизовується і описується значна кількість старих обчислювальних пристроїв.
Характер і сутність однієї з педагогічних технологій, яка використовується під час створення музею – дослідницька, зорієнтована на своєрідну пошуково-дослідницьку пізнавальну діяльність у контексті вироблення самим учнем власного досвіду творчої діяльності, осмислення досягнутого результату та можливостей подальшого самовдосконалення.
Необхідність створення музею виникає з вимог сьогодення до викладання інформатики. Зміни в суспільстві вимагають кардинальних змін в освіті. Перш за все, зміни мають відбуватись у підготовці дітей до реального життя й діяльності, що передбачає набуття особистістю життєвої компетентності. Це зумовлює необхідність змін у методичній роботі.
Музейна діяльність з інформатики в останні роки стає все більш популярною. Основними напрямами музейної діяльності є:
- освітня;
- науково-дослідна діяльність;
- комплектування музейних зібрань;
- експозиційна робота.
До музею історії обчислювальної техніки учні можуть приходити поповнити свої знання, збагатити уявлення про розвиток обчислювальної техніки, перекинути місток із сьогодення персонального комп’ютера в його майбутнє. А для цього потрібно учням доступно розказати про складні пристрої через яскраву, змістовну експозицію, зберігаючи при цьому її високий науковий рівень.
Одна справа провести урок інформатики у класі, інша – в музеї історії обчислювальної техніки, та ще коли учні пробують себе в ролі екскурсоводів та в ролі науковців, які добирають матеріал для екскурсії.
Музейні експонати чудово допоможуть пов’язати минуле й сучасність, відтворити етапи створення обчислювальної техніки.
Основу музею складають фонди. Базовим елементом фонду є музейний експонат. Музейні експонати класифікуються таким чином:
- техніко-історичні пам'ятки, історичні джерела всіх типів;
- науково-допоміжні матеріали - схеми, таблиці, плани, графіки;
- відтворені - копії, репродукції, фотографії;
- тексти - продумана, цілісна, систематично організована сукупність заголовків до розділів і тем, анотації, етикетки, тобто ті написи, що полегшують розуміння змісту експозиції і дають інформацію про експонати.
Музейний експонат - це предмет, який зберігається в музеї або, точніше, у фондах музею. Музейний експонат є речовим носієм інформації.
Тим часом музейні експонати є не тільки першоджерелами знання, але й технічно-історичними цінностями.
Музей може мати такі експозиції:
- «Інформація в історії людства»
- «Пристрої опрацювання інформації»,
- «Калькулятор – сходинка до комп’ютера»
- «Розвиток комп'ютера».
Підготовка експозицій музею не лише організовує учнів, які їх готують, а й активізує їх до поглиблення своїх знань з інформатики, інших дисциплін, пошукової роботи в бібліотеках, проведення певних досліджень і практичних спостережень.
На музейних стендах можна розмістити цікаві матеріали про найважливіші етапи становлення й розвитку обчислювальної техніки, показати діяльність вчених, які зробили свій вклад у розвиток цієї галузі.
Під час створення музею історії обчислювальної техніки вчителями та учнями проводиться велика пошуково-дослідницька робота, збирається, систематизовується і описується значна кількість старих обчислювальних пристроїв.
Характер і сутність однієї з педагогічних технологій, яка використовується під час створення музею – дослідницька, зорієнтована на своєрідну пошуково-дослідницьку пізнавальну діяльність у контексті вироблення самим учнем власного досвіду творчої діяльності, осмислення досягнутого результату та можливостей подальшого самовдосконалення.
Проблема залучення учнів до дослідницької діяльності стоіть дуже гостро, тому що треба врахувати психолого-педагогічні вікові закономірності дітей при доборі її форм, методів та змісту; цілісність, послідовність, неперервність творчого розвитку школярів.
З метою якнайбільшого залучення учнів середньої та старшої ланок до роботи у музеї обчислювальної техніки вчителям-предметникам необхідно розробити систему творчих завдань різного спрямування з урахуванням вікових та психолого-виховних особливостей дітей. Завдання відповідають трьом варіантам діяльності школярів, враховуючи рівні знань і умінь, інтереси і потреби кожної залученої дитини.
З метою якнайбільшого залучення учнів середньої та старшої ланок до роботи у музеї обчислювальної техніки вчителям-предметникам необхідно розробити систему творчих завдань різного спрямування з урахуванням вікових та психолого-виховних особливостей дітей. Завдання відповідають трьом варіантам діяльності школярів, враховуючи рівні знань і умінь, інтереси і потреби кожної залученої дитини.
- Перший, і доволі простий – зібрати максимально можливі описи експонатів, що є в колекції існуючого музею.
- Другий варіант завдань для учнів стосується збиранню цікавих фактів, інформаційних повідомлень про той або інший експонат з метою включення цих даних до проведення екскурсій.
- Третій варіант (високий рівень) завдань носить складну специфіку – треба підготувати матеріал щодо будови обчислювальних машин, принципів їх дії, а потім замалювати (і не абияк, а ретельно) їх зовнішній вигляд та внутрішню будову.
Немає коментарів:
Дописати коментар